Богдан Гдаль- bohdan@gmail.com
- +38 097 3763783
- Київ
22.07.2021
За останні кілька років вдалося зробити декілька логотипів для художніх фільмів. Або ж деякі з моїх шрифтів були використані для титрів цих фільмів. Спеціально таких замовників я не шукав. Спочатку був перший досвід, а потім він притягнув всі наступні.
Режисерці Олені Дем’яненко мене як шрифтового дизайнера порадив Марко Галаневич з гурту “Дахабраха”. Вона хотіла мати і логотип, і шрифт титрів фільму.
Події фільму відбуваються в готельній садибі в Карпатах, яка оформлена в стилі АрДеко з відсилкою до візуальної моди в США початку 20 століття. У мене вже був готовий шрифт Старий Харків з прив’язкою до цих часів. Пані Олена вирішила, що він підійде. А для логотипу треба було придумати щось цікавіше.
Тому я взяв свій шрифт за основу, але вдосконалив напис таким чином, щоб він був ще більш декоративним. А також зробив версію лого для фільму і українською, і англійською мовами.
Успішне втілення першої ідеї в 2019 році привело до створення ще одного шрифтового логотипу. Тепер вже для режисера Дмитра Томашпольського “Сторонній”.
Я, чесно кажучи, не сильно занурювався в сюжет цієї картини. Лише знаючи, що це містичний детектив. Але спробував задовольнити режисера з кількох спроб. І начебто це вдалося.
Наголошу, що напис створений саме з нуля, без застосування вже готових шрифтів.
Для фільму “Чорний ворон” за романом письменника Василя Шкляра я не створював спеціального логотипу. А тому його нібито й не мало бути в цьому списку. Але у 2019 році компанія “ТЕТ продакшн” купила у мене ліцензію на мій шрифт “Вернигора” і використала шрифт як айдентику цієї історичної драми. А тому логотип фільму був створений за допомоги результату моєї творчості.
На момент написання цього огляду фільм ще не завершений, ще тривають зйомки, а його презентація планується на кінець 2021 року. Вийти він мав раніше, але плани поламала епідемія Covid-19.
Режисер фільму Олесь Санін ще в 2019 році вподобав стару бета-версію шрифту Вернигора для логотипу фільму. І режисерська група використовувала кілька різних видів написання назви фільму для просування картини. У мене ж вони купили ліцензію на шрифт, аби мати право цей шрифт використовувати.
Пізніше ж, на початку 2021 року, Олесь Санін запропонував окремо зробити логотип для фільму на додачу до вже купленого шрифту. І ось цей огляд створюється в момент, коли всі майнові права вже передані замовнику, компанії “Пронто фільм”, і тому я можу сміливо поділитися результатом праці.
В процесі пошуку ідеї логотип мав кілька варіацій. Спочатку я опирався на таку собі рубану, різьблену гуцульську стилістику. Напис мав бути ніби викарбуваний в камені.
Але, зі слів Олеся, вони хотіли би зробити Довбуша сучасним, а тому остаточна версія набула класичніших рис. А тут я подам обидві.
В остаточному варіанті, який ви бачите вище, я вирішив зберегти красиву форму літери Д, яку я “знайшов” в процесі пошуку ідеї, а також зберіг історичну форму літер “У” як лігатури ОУ. Це попросив зробити пан Олесь, бо його це зачепило ще у самих перших версіях напису.