Візуальні звернення до пішоходів на Автозаводській

На вулиці Автозаводській, 83 у Києві, біля перетину перетину із зовсім невеличкою вулицею Гулака свого часу був встановлений світлофор. Його роль, які роль більшості його “братів”, полегшити життя пішоходів, знизити ризик аварійності на дорозі. Але її він, на мою думку, не виконував. Скоріше навпаки, без цього світлофора, якби тут була встановлена звичайна “зебра”, ризику для пішоходів було б менше.

За свого президентства щоранку кортежем у Межигір’я цією дорогою їздив Янукович. Можливо, щоб зайве його не турбувати, режим світлофора був встановлений так, що проміжок між натисненням кнопки його виклику і його спрацюванням складав цілу хвилину. Це дуже багато. І тому більшість пішоходів були переконані, що він не працює. Звідси, переважна більшість не думаючи йшла на червоне світло.

Я звернувся до Київдорсервісу з проханням скоротити період спрацювання світлофора до мінімального. Після кількох звернень і погодження з ДАІ це період скоротили вдвічі – до 30 секунд.

Для того, щоб привчити пішоходів до нового режиму світлофора, я вирішив зробити таблички, які імітують дорожні знаки. На той час мені це обійшлося орієнтовно в 300 гривень.

Основа була випиляна з прозорого полістиролу. Для закріплення на стовпі знайшов монтажну стрічку. Все це з’єднав шурупами. Попередньо створений макет вирізав на оракалі під замовлення.

Київдорсервіс додатково замінив лампочку в одному зі світлофорів і полагодив кнопку виклику.

Ідея була втілена і набула розголосу. Однак остаточного результату поки що немає. Режим світлофора виявився надалі не зручним. Потік пішоходів в годину пік високий. Вони здебільшого не готові чекати 30 секунд. Це не зручно. Не те, що вередливі, а просто потік автомобілів незначний і легше перейти на червоне. Тобто, світлофор зовсім не відіграє свою роль.

Зебра в цьому випадку справлялася б краще, бо водій би свідомо пропускав людей.

Я знову звернувся до Київдорсервісу з кількома варіантами розвитку подій:

1. Відновити звичайну зебру. Це би врегулювало ситуацію і люди б мали повне юридичне право переходити в потрібний час
2.  Знизити час відгукування світлофора з 30 секунд до нуля при першому виклику. Стояти 30 секунд, якщо перед цим автомобілі вже їдуть з десяток хвилин без упину, не справедливо для пішохода. Так, після червоного світла для автомобілів їм треба дати час, щоб проїхати перехрестя. Саме тоді, на етапі після першого виклику можна встановлювати часовий ліміт на повторне спрацьовування кнопки.
3. Встановити відлік зворотнього часу для пішоходів. Саме відсутність прогнозованості, коли можна буде перейти, змушує людей порушувати. В Київдорсервісі мені відповіли, що навіть якщо встановити світлофор з відліком, то він всеодно не буде показувати відлік між натисненням кнопки і зеленим світлом, бо так працює алгоритм. Будуть тільки прочерки замість цифр. Але ж внутрішній відлік іде! Значить програмно зворотній час відраховується! Лишається його тільки вивести візуально.

Врешті навесні 2015-го Київдорсервіс пообіцяв придбати нові світлофори для цього перехрестя. Але в той час, як на Полярній біля нового “Епіцентра” і за перехрестям з Богатирською у бік Героїв Дніпка і Мінської встановили нові світлофори, то на Автозаводській ніхто нічого не думає робити.

Мої таблички протрималися кілька місяців. Тонкий полістирол виявився слабкою ланкою. Його хтось надбив. Після першого ушкодження розбили ше 3 таблички. Я їх демонтував.  Аж до липня провисіла одна.

Результатом я всеодно задоволений, бо це був тест-драйв, а нові не встановлював, бо ще не вирішив питання з Київдорсервісом. Лише якщо дорожники приведуть світлофор до нормального режиму роботи, лише тоді буду робити нові таблички. Бо вони не мають “брехати”. Якщо вони рекламують комфорт, то його треба помацати на практиці.