Про тут і зараз. Про життя на повну вже…

Життя вчить, шо мета, фінал, кінцева точка призначення – це ілюзії. Вони можуть бути напрямками. Але якщо ти думаєш тільки про них, постійно в голові живеш у майбутньому, то ти втрачаєш життя. Всесвіту треба давати орієнтири. Та й на тонкому рівні давно знають про твої мрії. Але жити треба зараз, повністю віддаючись миті.

Єдина реальність і єдине життя по справжньому, це зараз. І не важливо, чи в якійсь справі ти зазнав поразки чи успіху. Важливий був сам шлях. Сам досвід. Головна цінність життя тільки тут і зараз. В кожному подисі, погляді, в кожному сумніві і відкритті себе з іншого боку.

В кожній ніби-то помилці, навіть якщо про неї ніяк не вдається забути. Кожне спотикання, набита ґуля, кожна усмішка і кожна нова мрія, вони змінюють цей світ. Він твориться не лише відомими людьми, не лише тими, про кого знають, не лише тими, хто зробив важливе відкриття і записаний на скрижалях історії.

Цей світ самотвориться кожним подихом, кожним новим паростком у вашому дворі, кожним новим подихом вітру. І кожною думкою. Тому він прекрасний.

Звідси, більше ризикувати, просто пробувати щось, звільнятися від низької самооцінки, любити себе, свою унікальність і недосконалість (бо ми всі унікальні як часточка єдиного цілого), спробувати відчути в собі справжню єдність, а отже відкрити для себе істинне відчуття любові до цього світу, розуміти, що все для чогось є і все важливо. Концентрувати увагу на хорошому, бо так ми примножуємо це, даючи йому сили. І просто ще раз і ще раз вставати на ноги, якщо перед цим ви впали.

Недавно мені Waone Interesni Kazki сказав, шо секрет у тому, що всі мрії здійснюються. Але суть та, що жити на всю силу треба не тоді, а зараз. Вже.

Потім може буде все те, чого не вистачає зараз, якихось грошей, зв’язків, можливостей, але тоді вже не буде того вогника, який зараз вас рухає до чогось справжнього. Не відкладайте нічого на потім.

Сьогодні відкиньте те, що не відгукується всередині, і впустіть в своє життя те, що йде з глибини.

Іноді люди довкола можуть вас скерувати, дати підказки, коли ви перебуваєте в стані розгубленості (бо ваші духовні наставники можуть говорити через них). Але головні підказки приходять з душі. Приходять з відчуття того, що хотілося б зробити найбільше, коли б у вас було все, що вам треба.

Найцінніше те, що ви любите, найцінніші ті, кого ви любите, найцінніше відчуття, коли ви любите всенький світ. Без очікування віддачі. Бо така ваша природа