07.12.2013

Чи варто покладатися лише на лідерів

Люди от шукають нового лідера чи лідерів. Але треба навпаки прислухатися до себе. Поясню. Всі ми є частками великого і потужного єдиного цілого. Тобто зіткані з єдиної енергії. Як я недавно прочитав “людина в її тілесному вимірі є ніби збуренням квантового поля”.

Всі нові ідеї, які приходили в голову відомим людям, приходили нізвідки. Тобто з тонкого невидимого простору, з якогось глобального інформаційного поля, яке перебуває в постійній динаміці.

DSC_5372-001

Це стан, коли в тебе спалахує ідея, поштовх, щось тебе зсередини починає штовхати до дій і не дає заспокоїтися, доки не втілиться у фізичному вимірі.

Недавно я вичитав хорошу фразу, що “непроявлене постійно шукає способи втілитися, матеріалізуватися”. І люди, які є найбільш готовими бути провідниками нових ідей, ніби отримують ці ідеї і мають змогу їх втілити.

Коли ми виключно покладаємо відповідальність на певних лідерів чи сприймаємо лише те, що вони скажуть, і готові діяти лише за умови зовнішньої вказівки/підказки, то ми ніби відкидаємо первинне джерело ідей заради вже перепрацьованого.

То ніби з’їсти півроку тому консервований овоч з банки замість того, щоб взяти свіжий, чи випити воду, куплену в магазині, замість того, щоб напитися в живому джерелі.

Натомість я наголошую, що всі ми маємо ту іскру всередині, і той внутрішній канал, за яким ми можемо мати постійно актуальні ідеї і способи втілення речей, до яких ми прагнемо. І можемо самостійно ухвалювати важливі рішення, прислухаючись до інтуїції. І ми можемо без провідників перетворювати простір.

Важливо лише перестати реагувати на подразники, обурення і спитати себе у стані спокою, чим я можу бути корисний в цій ситуації. Навіть якщо в поточну мить ви зовсім не знаєте, як зарадити якійсь проблемі чи вирішити якусь задачу, і ніякі ідеї не приходять в голову, треба просто відпустити цей стан і робити те, що робити хочеться. Поштовх приходить спонтанно і запалює вас.

А для посилення ефекту важливо не лише реагувати на подразники минулого, а задати собі глобальне питання, яким би я хотів чи хотіла бачити своє життя у всіх його проявах і прагнути уявити себе, побачити і відчути себе у тому стані. Позитивна візуалізація і намагання відчути атмосферу, коли б усе позитивне вже сталося, допомогло би вам притягнути до себе рішення.

І забудьте про людей і про речі, які вас дратують. Натомість сконцентруйтеся на собі, як самодостатній і щасливій людині, що вже має те, що хотіла б мати у своєму житті.

Ви самі собі є каналом свого щастя. І ви маєте право на нього незалежно від статків, статусу і життєвого досвіду. І ви можете виносити в собі ідеї, які перевернуть ваше життя, і виведуть його на новий щабель. Для того не треба чекати гасел, закликів і рецептів. Ви самі собі рецепт і маєте все, щоб зробити здавалося б неможливе.