Намалюю щасливий Світ

Що би я хотів намалювати? Візьму наструганого олівця і намалюю на невидимому аркуші… радість. Таку усміхнену струнку життєдайну. А її очі повні світла яскравого, впевненості, грайливості весняної, що переливається в душі з тихої усмішки і гучний дитячий переливчастий сміх. Намалюю мить, коли ця пані підійме руки до неба, вхопить пустуна вітрика за руки і почне танцювати так, що аж перехопить дух. Цей танок запалить довколишній світ і він заграє незбагненними барвами…

А ще намалюю… мрію. То така струнка і вічно молода дівчина, яка має тисячі ключів від всеможливих замків. Або ж ні.. Для неї немає ні замків, ні дверей. Вона вхожа всюди.. І літає до небес, немов земного тяжіння для неї не існує. І може бути будь-де. А які чарівні світи вона може вмить витворити. Перехоплює дух! Які міста будує і які чудернацькі речі вміє дарувати…

А ще намалюю Любов і Шану.. Бо з них все починається. Коли любиш всенький світ, коли щасливий від подиху вітру, від проблиску сонця, від сюркотіння струмка, коли обнімаєш уявні світи, і все для тебе – таке рідне і своє.. Коли зливаєшся з довколишнім, що стирається межа між тобою, і тією красою, що є поряд.. Коли тебе пронизує щось яскраве і неймовірно рідне, що хочеться співати, тоді впізнаєш, що Любов прийшла до тебе в гості, і її дари ти можеш сіяти довкола.. Тієї сіянки вистачає і вистачить надовго.. Аби тільки очі іскрилися.. І коли це відчуваєш, то хочеться безперевно висловлювати Шану цьому великому і незбагненному Світові, і Творцеві, який його втілив для нас..

А ще хочу добру думку намалювати.. Вона ж бо як паросток, проросте у велике дерево життя, сіючи плоди, які теж дадуть свої пагони наступної весни.. Адже коли сам подумаєш щось добре, то тихо усміхнешся, а як довкола тебе лунатимуть світлі думки, то й світ перетвориться на неймовірний потік позитиву і радості.. Добра думка має могутнє коріння, а тому впевнено стоїть на своїх ногах, а її віття видно ген-ген далеко за обрій. Та так, що чудернацькі диво-птахи злітаються до неї звідусіль, забарвлюючи буття..

Намалюю свою реальність – ніжну як вранішня роса, могутню, як приємний перегук травневого грому, лагідну, як погожа місячна нічка, і глибинно-загадкову, як та оспівана квітка папороті, що спонукає долати перешкоди і вірити в своє щастя і добру долю..

А потім всі ці мальовані світи наберуть об’єму і просочаться у затишну світлицю, заповнять собою простір і в ту мить прийде розуміння глибини речей.. Щирі наміри стануть такими досяжними… Хотітиметься малювати щиросердно і з розмахом, мріючи, дякуючи і бажаючи Світові бути ще надзвичайшішим.. Пісня сама вирине з грудей і її невидимий спалах охопить довколишній простір.. Радість і Любов пружною хвилею вихопляться із невеликої кімнати і обдадуть собою довколишній люд. Кожен, до кого торкнеться цей промінь, усміхнеться, і збагне, якими дріб’язковими були його буденні турботи і думки.. А натомість, свідомість заповнить вдячність за все те велике, що подарував їм Світ, і бажання творити, любити, дякувати, мріяти і втілювати

Світ-бо такий незбагненний! 🙂

  • waterpattern

    дякую Богдане, це було просто трансцедентально неміряний супер!
    поклон
    http://4.bp.blogspot.com/_PC3zQz_a2RI/TDobokxVe4I/AAAAAAAAAC4/iQ_8JLlPk2s/s1600/Deep+bow.jpg

  • Я повірила 😉

  • Дякую за позитив! 🙂

  • Віта

    І я намалюю, … Пісню. Яка народжується в люблячому серці. Вона лине тихо, мов вода у чистому струмку. Вона несе радість і щастя. Вона сповнює світ Любов’ю.

  • То є Файно! 🙂

  • Голота Максим

    Такий струмінь світла!
    Дякую! Приємно натикатись в тенетах на такі позитивні і щирі думки!

  • Мені здається, що автор таких робіт не міг народитися у Києві… повинно бути коріння з Західної України… Львів. З гарного боку заздрю можливостям автора.

  • Bohdan

    Це лише здається.. )

  • Мирослава

    Боже, як мало тепер таких людей як Ви, які дивляться на світ такими очима! Прочитавши ці рядки людина стрепенеться із недолі та зневіри і починає бачити світло і усміхається майбутньому!

  • Дійсно гарно написано!
    Шкода, що життя потрібно “жити”,а не просто “намалювати”…

  • олга

    Гарно намальовано, аж настрій піднявся. Саме так треба жити!!!