Затишний під’їзд. Крок 3: оформлення першого поверху

lift_1_poverkh

Це продовження історії повзучого перетворення вигляду під’їзду, у якому я живу. Все починалося з того, що я ризикнув спробувати помалювати у себе на поверсі. Пізніше історія мала продовження у вигляді поодиноких ініціатив в ліфту, біля поштових скриньок і при вході. Врешті дійшла черга до першого поверху – місця в під’їзді, через яке щодня проходить найбільше людей.

Інформування та збір грошей

DSC_2447

Об’єм роботи тут був суттєво більшим. Тому я почав з паралельних процесів. Спершу розробив орієнтовний вигляд дизайну. І ці візуалізації стали своєрідним анонсом-закликом до мешканців будинку долучатися. Приєднуючись, люди могли допомогти фінансово і втягувалися в процес як його учасники, відчуваючи, що вони зробили свій вклад у спільну справу.

Чиясь реакція

Чиясь реакція

Здавати гроші було не обов’язково. Це був абсолютно добровільний акт. Ідея була в тому, щоб до справи долучилися ті люди, які хотіли взяти участь у цьому процесі, виходячи зі свого інтуїтивного відчуття і бажання. Ті, для кого ця ідея була не цікавою, могли її проігнорувати і не витрачати емоцій.

Вигляд до початку роботи

Вигляд до початку роботи

Що важливо: переважну більшість грошей (90-95%) люди давали з рук в руки в ту мить, коли я безпосередньо щось робив. В проміжках між активним втіленням ідеї бажання підтримувати цю ідею падало майже до нуля. Або ж люди вирішували, що передадуть вибрану суму грошей, коли побачать в під’їзді безпосередньо. В анонсі і проміжних звітах щодо зібраних/витрачених грошей був вказаний номер телефону, але дзвонили на нього одиниці.

DSC_2356

Одним з винятків була сусідка Юля з 5 поверху, яка перед цим самостійно розмалювала в синьо-жовті кольори поштові скриньки. Вона пройшлася по квартирах свого поверху, зібрала гроші з усіх і занесла їх в квартиру.

IMG_20150112_161948

Тепер щодо згаданих вгорі анонсів і звітів, то це була важлива ланка для зворотнього зв’язку. Я описував кожен крок, роздруковував і вішав ці аркуші у ліфті та біля поштових скриньок. Так люди розуміли, що щось відбувається і знали, що це можна підтримати.

За весь період з липня-серпня 2014 року і до сьогодні зібрано орієнтовно 2000 гривень. Деякі люди ще й досі іноді питають, чи треба гроші додатково. Щодо сум, то кожен давав стільки, скільки вважав за доцільне. Здебільшого це від кількох десятків до кількох сотень гривень. Кілька людей підтримували ідею по кілька разів зі словами: “Ось зараз даю стільки, а коли отримаю преміальні, то дам ще…”

Мотивація

Я для себе обрав таке внутрішнє пояснення: все, що я роблю, я роблю для себе. Щоб матеріалізувати своє бажання жити в приємному просторі. Будь хто, хто захоче критикувати, може долучитися і зробити так, як він вважає за потрібне.

DSC_2307

Для мене було не так важливо, як це було б здійснено на практиці (які малюнки, кольори тощо), а важливо, який настрій, емоції мав викликати новий вигляд. Перед початком роботи я на місці перетворень закривав очі і намагався відчути ці нові вібрації так, ніби все вже було втілено. А потім, опираючись на цей настрій прагнув підібрати матеріали.

Перші кроки і кольори

Спочатку я проґрунтував частину стін, на які мав класти фарбу. Слід було скріпити штукатурку, аби потім фарба не відпадала від стін. Це важлива ланка. В деяких місцях мені все довелося перероблювати через те, що акрилова ґрунтівка недостатньо всмокталася у штукатурку, не стала єдиним цілим зі стіною і фарба почала відпадати.

DSC_2464

Під час ґрунтування я зібрав перші гроші, на які зміг купити фарбу. В дизайні передбачив визначені кольори, скопіював їхні коди у форматі RGB, за допомогою онлайн конвертера кольорів перевів їх у формат NCS (з цією класифікацією працювала машина колірування у відділі фарб вибраного магазина)  і пішов купувати.

Основу вибирав акрилову або ж латексну. Обираючи враховував міцність, зносостійкість фарби. Фарби вищого класу мають більшу міцність і не так страждають від випадкових ушкоджень, які, наприклад, з необережності можуть завдати сусіди, коли переносять меблі. Крім цього, міцніші фарби можна більше мити. Обрані мною фарби мали позначку 5-10 тисяч миттів. Це фарби середньої міцності.

Варіанти оформлення дверей ліфту

Варіанти оформлення дверей ліфту

При виборі кольорів важливо опиратися не на відтінки кольорів зі свого монітора, а палітри кольорів, які лежать біля колорувальних машин (такі товсті каталоги кольорів). Бо ваш монітор може трохи прибрехати і ви отримаєте не те, що хотіли. Тому берете код, йдете в магазин і звіряєте його з палітрою. Або зразу вибираєте кольори з палітри.

І щоб закрити тему кольорів – я обрав два кольори, які між собою ”дружать”, тобто взаємно доповнюють одне одного. Це важливо, бо несумісні кольори викликають конфлікт у сприйнятті і людина, яка не може навіть пояснити чому, відчуватиме дискомфорт. В моєму випадку жовтуватий відтінок став теплим активним кольором, а зеленуватий – холодним пасивним. Якщо вам тяжко підібрати комбінацію кольорів на око, скористайтеся онлайн-сервісами на зразок paletton.com.

Процес

DSC_2556

Цікавий нюанс. Для початку роботи я обрав ліфтову стіну, яка йшла на проміжний поверх з поштовими скриньками. На рівні першого поверху кут за багато років був дуже облуплений. Періодично, працюючи, я бачив двох чоловіків, які ходили на перекур. Вони робили ремонт у квартирі першого поверху. Я думав, що вони тут живуть. Коли вони побачили, чим я тут займаюся, перейнялися і пообіцяли, що поставлять металевий кутик. Пізніше так і зробили. Лише потім я дізнався, що вони тут взагалі не живуть і просто робили ремонт на замовлення. А ще вони заштукатурили велике провалля в стіні біля вхідних дверей.

DSC_2470

Розмітку композиції на ліфтовій стіні робив лінійкою. Пропорції розрахував на комп’ютері. Це може дивний шлях, але на той час він виявився для мене оптимальним. Ще одним питанням було – як провести точні лінії, які тягнуться через дверні отвори, пронизують приміщення наскрізь. Це я вирішив за допомогою капронової нитки і спеціальних фіксаторів для кабелів з наліпковою основою, які найшов в магазині.

DSC_6164

Моя ідея дизайну у вигляді діагональних смуг, які ніби спрямовують потоки енергії вгору, дозволила вийти за межі типового вигляду під’їзді і ніби розширила простір, зробила його об’ємнішим при малій площі вхідної зони.

Пошук оптимального дизайну щитків

Пошук оптимального дизайну щитків

Щодо загального вигляду того, що я придумав, то я ще й досі не задовольнив себе на всі 100% і мені чогось не вистачає навіть зараз. Можливо я це “побачу” в майбутньому. Але в цілому те, що вийшло, мені подобається.

DSC_6173

Шукаючи оптимальний для мене вигляд я кілька разів все перемальовував, змінював траекторії, вибір кольорів. Наприклад в місці, де розташовані електрощитки, мені було замало світла, комбінація кольорів була невдалою. Це вирішилося лише згодом, коли в цьому місці я зробив стіну білою аж донизу.

DSC_6180 DSC_6188

В деяких місця стіни були суттєво нерівними і треба було пробувати вирівнювати це штукатуркою. Втілюючи цю ідею я багато чого робив вперше і вчився по ходу.

DSC_6177

В процесі втілення ідеї я купив спеціальні короби і сховав в них хаотично розміщені кабелі, якій йшли по стінах в квартири. Це дозволило отримати охайніший вигляд для першого поверху.

DSC_6171

Перед цим спеціальною фарбою-ґрунтівкою пофарбував стелю. Вона схопила штукатурку і перетворилася на суцільну білу плівку.

Про цемент і штукатурку

Одним з найскладніших етапів став крок переробки вхідної зони (своєрідний передбанник, сіни, ніша за вхідними дверями, яка має висоту стелі 3-4 метри). Особливістю цього місця стало те, що раніше стеля під’їзду протікала. Стіни тут здулися, вода деформувала штукатурку, місцями це все обвалилося. Разом з павутиною мало достатньо містичний вигляд.

DSC_2344

Спершу треба було зробити так, щоб нічого не протікало. Я написав звернення в службу 1551.gov.ua і на неї зреагував ЖЕК. Але як виявилося, рік тому на даху вже робили капітальний ремонт і стеля вже була постійно сухою. На всяк випадок працівник ЖЕКу прийшов з відром спеціальної смоли і кілька разів щось там промазав. Дійсно, потім дах в період осінніх дощів все витримав.

DSC_2339

Тому я сміливо почав збивати зіпсовану штукатурку і виявилося, що місцями вона була настільки не міцна, що довелося цілі фрагменти стіни оббивати до цегли й бетону. Кладка цегли де-не-де була дуже нерівною. Крім цього, у мене не було високої драбини. Чергове звернення в ліфту допомогло знайти сусідку, в якої ця драбина була. Після цього я почав вчитися працювати з цементом і штукатурками. Робив це чи не вперше, експериментуючи. Особливо на фотографіях немає що показувати, але це був найскладніший етап в роботі.

IMG_20141118_183108

IMG_20141119_225859

В результаті я отримав рівну стелю, стіни, які пофарбував в біле. На стелі пройшовся фарбою з антигрибковим компонентом. На всяк випадок. Пізніше провів свої діагональні лінії й тут.

IMG_20150111_220628

Кульмінацією в цьому місці стало встановлення нового світильника.

DSC_6168

IMG_20150111_220611

DSC_6163

DSC_6192

Тепер лишається зона між першим і другим поверхом, де розташовані поштові скриньки. На настрій в цьому місці впливає старе напіврозвалене вікно. Тому в ідеалі його бажано було б замінити. Плюс, є ідея створити тут щось на зразок затишної зони, де б люди могли обмінюватися думками через меседжі на стіні. Писати один одному вітання.

DSC_6183

DSC_6174-001

Окрім цього, я думав встановити тут підставку для вазонів. Але вже вдруге, поки я про це лише думав, хтось поставив маленькі тендітні вазони на поштових скриньках. Вони стоять досі. Це мене втішило.

Витрати

Зібрані гроші, а саме близько 2 тисяч гривень, дозволили покрити основні витрати на фарбу, та побіжні матеріали. Частину речей я купував за свої гроші. Особливо, такі експериментальні штуки, як компоненти освітлення. Деякі матеріали, як от цемент і штукатурка, ґрунтівки, фарби, вже були вдома, тому я їх використовував також. Врахуйте, що основні витрати були до інфляції і зараз ціна на багато чого підскочила майже вдвічі.

Робота досі триває. Я її розтягнув і дію під настрій. Роблю паузи по кілька тижнів, а то й більше. Але все ж результат вже є. Зараз все наближається до етапу своєрідного тюнінгу і підтримання теперішнього вигляду в тонусі.

Реакція і “живучість” нового вигляду

З часу роботи над малюнком на своєму поверсі і перших спроб пофарбувати вхідні двері я обрав собі таку стратегію, за якою я не обурююся, якщо щось хтось ушкодить. Якщо вкрали, є настрій, купив і поставив знову. Якщо десь зіпсували, часто з необережності, взяв ту ж фарбу і підфарбував (тому важливо частину використаних кольорів зберігати постійно).

DSC_6195

Звідси, коли хтось з вас захоче почати якісь зміни, то робіть це з розрахунку, що завершення активної частини проекту, його втілення, не означає, що ви поставили крапку. Особливість полягає в тому, що ви повинні бути готові підтримувати цей вигляд в ідеальному стані настільки довго, наскільки це можливо. Звісно, якщо зникне бажання чи ви кудись переїдете, то вас ніхто не змусить. Але поки ви можете це робити, то підфарбуйте стіну ще раз і ще раз. Так, ніби ви регулярно прибираєте у себе вдома.

Задача, зробити так, щоб новий вигляд став для ваших сусідів новою постійною реальністю. По-перше, щось нове, чистеньке і свіже не кожен ризикне зіпсувати, а по-друге, якщо спроби нашкодити, намалювати щось через кілька днів зникатимуть безслідно, то подальше бажання лишати на стінах свою творчість згасатиме.

DSC_6161

Вигляд з двору

А новий настрій впливає й на поведінку. Який результат я бачу? Принаймні люди стали охайнішими. Зараз 98% листочків з поштових скриньок кидають в спеціально поставлену урну. Стіни лишаються чистими у більшості випадків. Я не знаю чи між собою люди більше спілкуються, але під час роботи в під’їзді я знаю в обличчя переважну більшість людей, які тут живуть і вони постійно вітаються.

Є люди в мережі, які кажуть, що це мав би робити ЖЕК, а не я. Так, в теорії. Але з творчим підходом ЖЕК би всеодно це не робив. Робили б швидко, стандартно, дешево. І та горизонтальна лінія (старий стиль оформлення під’їздів і загалом держустанов, коли лінія розділяє фарбований низ і штукатурений верх) жила б ще довго.

До речі, якось так дивно склалося, що в нашому будинку кілька років тому на перших поверхах робили капітальний ремонт у під’їздах. Але тільки в нашому під’їзді не зробили нічого. Мовляв, не вистачило грошей. Але якби зробили, то не знаю, чи я б писав зараз цей текст 🙂

Попри те, що я й досі бачу, що варто було б змінювати і не спинився остаточно, в цілому відчуваю, що зробив багато щоб мати змогу підбити підсумок і подякувати всім тим людям, завдяки яким це сталося. Хтось підтримував грошима, хтось просто надихав подяками, добрим словом, підказками, як би варто було діяти. Дякую!

У вигляді невеличкого оновлення додаю запис виступу на цю тему на PechaKuchaNight за 26 лютого 2015 року.

  • Oksana

    Виглядає дуже гарно. Дякую, такі люди, як ви, мене особисто дуже надихають. Скажіть, а от чисто теоретично, якщо в ЖЕКу подумають про якийсь плановий ремонт (навряд, але все ж…) і прийдуть зі своєю стандартною побілкою-фарбою, як думаєте, вони не зіпсують це все? Я би теж таке хотіла зробити у своєму підїзді, але ЖЕК у нас вельми специфічний і не хотілось би, щоб через декілька років прийшли і все забілили та стандартно зафарбували…

  • Богдан

    Чисто теоретично ЖЕК нічого не робитиме )) А якшо буде найменша причина практичн не робити, то не робитиме також )