Богдан Гдаль :: З думкою про Рідне! » видиво

Видиво замість відео

Bohdan — Sun, 10 May 2009 19:19:39 +0000

Нове-старе слово, яке пропоную до вжитку замість запозиченого. Несправедливо закинуте в українській мові. Вживалося задовго до запровадження tv-video-індустрії.

Яке слово замінюємо

Ві́део (від лат. video — дивлюся, бачу) — запозичена з латинської мови словоформа, яка за інерцією охопила українську і багато інших мов. Не відміняється, і цим створює незручності. Не можна сказати «Багато відеа», або на тому «відеу».

Що пропоную як заміну

Видиво -"те, що видно, що сприймається зором". Словоформа, яка походить від давнього кореня, і прослідковується у низці споріднених слів: видіти, видно, видноколо, виднота, провидіння тощо.

«Видиво» подібне до латинського «відео», що підходить для ефекту звикання.

Слово відповідає значення процесу, який триває. Тобто, процесу споглядання чогось. Водночас, цілком може застосовуватися як означення певного масиву інформації, який призначений для проглядання, для видіння.

Джерела

Згадується у академічному російсько-українському словнику 1924—1933 року (до процесів «наближення» української мови з російською):
Зре́лище – видо́вище, видо́висько, ви́диво, диво́висько, диво́вище, дивови́жа, дивогля́дь (-ди).

Особливості

Відмінюване, що особливо корисно для зручності вживання. Видиво, багато видива, у цьому видиві, на цих видивах тощо.

Вже вживаю

Видиво-часопис «Скарби» у своїй назві має це слово.

Скарби з Лисогірки

Bohdan — Thu, 12 Feb 2009 15:33:46 +0000

Видиво-проект «Скарби» існує вже понад рік. Та мало хто знає, звідки взялася ідея і хто став прообразом-символом цього веб-ресурсу.
Все починалося в липні 2006 року на Лисій горі біля Видубичів, що в Києві.

Лиса гора. Дивимося в бік Печерська

В тунелях старої фортеці почалася гра світла і тіні.

Катруся пішла творити собою образи чудернацької пташки, спраглої до таємниць... А я фіксував це своїм фотоапаратом...

Потім була насолода багатоквітковими степовими краєвидами понад Дніпром.

не обійшлося без втрат. До метра добиралися босоногі

Пізніше, перебираючи архіви світлин для пошуку графічної ідеї для нового проекту я наштовхнувся на ці тунельні зображення... І в 2007 році ідея візуалізувалася...

Трипільські візеруночки нам домалював наш друг Мирослав Буртовий. І в остаточному варіанті цей образ постав на теперішньому веб-щоденнику.

www.skarby.in.ua

Слобідський дзвінник

Bohdan — Wed, 21 Jan 2009 10:10:08 +0000

Чи може барабанник стати дзвонарем? І як отримувати задоволення у цій, здавалося б на перший погляд, не цікавій професії? Ми знайшли дзвонаря, який преться від своєї роботи. Коли і як він вирішив пов’язати своє життя зі дзвонами — дивіться у новому видиві «Скарбів»...

+ бонус від Катрусі Качур: видиво з родинного фестивалю «Рожаниця» в селі Бобриця під Києвом.

все на www.skarby.in.ua

СКАРБИ: Світи Дзиндри

Bohdan — Tue, 28 Oct 2008 23:17:12 +0000

Глибинна абстракцій поглинає розум. Від цементових вихилясів віє таємницею. «Скарби» відкривають світ митця...

Політ думки Михайло Дзиндра втілив за допомогою двох простих речей — будівельної сітки та цементу. Вправно орудуючи цим незвичним для митців матеріалом український скульптор протоптав стежку до модерну у досить популярному ремеслі скульптури...

Сторінка з докладною інформацією про музей від автора сюжету Катрусі Качур за посиланням, яке нижче.

http://www.skarby.in.ua/?id=40

СКАРБИ: Коли каміння сміється

Bohdan — Sat, 20 Sep 2008 18:10:49 +0000

Про те, чим живе камінь-пісковик, як з ним обходитися. Про скульптуру як самоствердження — в новому видиві на «Скарбах».

Видиво-звіт з пленеру скульпторів на фестивалі «Галицькі фестини» (Звенигород, Львівщина, 13-14 вересня, 2008 року). Про творчість, життя і відчуття митців та їхню життєву філософію... Або просто спроба передати емоції тих хлопців і дівчат, які днями просиджують з сокирами і зубилами біля кам’яних брил...

Ви можете проглянути цей та інші матеріали на сайті WWW.SKARBY.IN.UA

Там же можете підписатися на розсилання новин про нові надходження на сайті...