|
| |
Очистились і полетіли.. вище неба.. удвох..
Весь час, долаючи перешкоди, і повертаючись до своєї мамаєвості, ми знову стежимо за собою збоку.. А труднощі не дозволяють розслабитись.. Чи вдасться колись зазирнути до себе в душу, і добре розгледіти таємницю, не можу казати.. Та прагнення пізнавати мікрокосм твоєї і своєї душі, подорожуючи по макрокосму, як казав Сковорода, себто, по світку білому, підштовхує вперед.. Сливе дійшли.. А останній крок мабуть триватиме вічно… |
|
|
|
|
| |
А ти така ж, як я собі вимріював!! Хто казав, що мрії не збуваються? Казки існують і вони переплетені з реальністю так, що перетворюють її на барвисту казку..
Скільки вже митей пережито разом, а спрага.. Вона ж нікуди не ділась, чуєш? |
|
|
|
|
| |
Настрій, просто незбагненна штука..
Я за один день і радів, і депресував.. І шо тільки не робилося..
Але дещо таки зрозумів..
 |
|
|
|
|
| |
| У ньому боролися з одного боку — успішна відома публічна егоїстична самозакохана людина та з іншого — «порожній човен», впевнений ніхто, Мамай. Хто ж переміг? |
|
|
|
|
| |
| Прокинься і розкажи мені про твої сни.. Поринула у барвистий світ чудернацьких історій, а я ніби втратив мить.. єдину в житті мить, щоби відчути вечірню пісню твоїх мрій і думок.. Зранку, вже все буде інакше.. Кицьо.. |
|
|
|
|
| |
| Якщо тобі плювати на дух цієї землі, прочитай це, вороже-кате… |
|
|
|
|
| |
Завершився мій черговий етап в новинній журналістиці. Просто обірвався взагалі.. з моєї волі.. Папка відкладена на полицю і добре зашнурована. Розділ з кодовим номером «24» закритий. Далі не прагну до чогось схожого.. |
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 >
|
