Про дихання міста Кия

DSC_5904

Подумав, шо між шрифтовиками і архітекторами є багато чого спільного. У будь-якій літері роль грає не лише її тіло, а й вільний білий простір довкруг. В сумі вони творять композицію. А в місті не лише краса архітектури і її розташування творять композицію, а й не забудована територія довкола, щоб можна було на цю архітектуру роздивитися.

Вільний простір – не менш важлива складова, Хоч у Києві він постійно тане на очах. До прикладу площі тепер вже замість музею біля метро Театральна чи площа на місці торгового центру на Львівські площі. Чи торговий центр на Шулявці. А ще МАФи, а ще хаотична парковка. І ще десятки прикладів, коли затишні закутки перетворюють на вузькі затхлі коридори.

До чого я веду. Веду до того, що очільник міста повинен бути не лише політиком, економістом, але й людиною, яка відчуває настрій, дух міста, бути естетом, або мати таких естетів в команді. І відчувати речі про які я кажу. Та й мабуть не тільки питання до очільників, бо чим більше людей це розуміють, тим ефективніше вони можуть вимагати це від влади.

І коли Бондаренко говорить про забудову території Іподрому торговим центром ІКЕА – це мінус йому. Бо це знову ж таки крадіжка вільного простору. Так, Іподром з економічної точки зору недоцільний. Але там має бути в крайньому випадку – паркова зона. Досить заставляти місто стінами і хмарочосами. Місто має дихати.

Київ – це не гумова субстанція, яку можна напихувати нескінченно. Обмеження для забудови, для кількості населення, для кількості автомобілів мають свій плюс – вони змушують розвивати інфраструктуру в маленьких містечках, підштовхують людей жити в нових місцях і розвивати їх. І з часом рівень життя в мегаполісах і навіть в селах стає однаково комфортним.

Тому коли кажуть, шо ми тут збудуємо, ми тут поставимо кіоск, чи тут запаркуємося, бо нема більше де, то можна сказати у відповідь, що є де, але ви хочете це робити прямо під вікнами, не рухаючись, не ходячи 300 метрів пішки, не вишукуючи нові привабливі місцини для красивих проектів.

Не треба прикривати невміння вести бізнес бажанням стояти перед людьми прямо біля виходу з метро. Якщо в тебе якісний продукт, то ради нього їхатимуть і 200 кілометрів.

ТЦ Мануфактура збудувалися в полі за 30 км від Києва, але бізнес від цього виграв, бо сама місцевість надихає і проект поданий якісно. Туди хочеться повертатися, щоб просто посидіти мовчки. Не треба ніяких ІКЕА на голові і на плечах. Дайте Києву дихати, текти маленькими річками, ховатися в закутках дикої природи.

  • Людмила

    Полностью поддерживаю! Люблю природу, но в Киеве уже трудно дышать летом. Спасаюсь в “Парковом мистечку”, куда скоро закроют вход для не жильцов комплекса….((((