Чернівці: спогад літечка

Червонобокі спалахи літнього тепла пронизують серце. Обігріта осіння пора гойдає тонкі гілочки буковинських яблунь. Тиша токається вуст сонця і пророняє пісню яскравих променів. Ми зігріті!

  • Лисичка

    Важко дорослішати. Краще по-дитячому радіти й просто робити те, шо пре. Однак іноді побут бере своє й все йде шкереберть. Далі оглядаєшся й поганого нічого не помічаєш. Пам’ять дивна штука – залишає тільки хороше. А яблука були смачні. Солодкі, як досі з тобою життя :-*)

  • Богдан Гдаль

    Хочу ще тих яблук 🙂

  • Лисичка

    Так пішли їх шукати;-)

  • Роман (Чернівці)

    Можу вислати поштою зі своєї буковинської дачі ) А все-таки пиріг з ними смачніший…

  • Игорь

    Ой я тоже люблю пирог с яблоками, сам пеку!
    Изучаю украинский язык, очень нравится. Вроде-бы похож на наш, да все-же много различий. В мае прошлого года был в Львове и Львовской области, видел эту природу, этот рай наяву. В конце января еду во второй раз, правда до Черновцов не доеду, а жаль

    • Богдан Гдаль

      В тебе рідня з України? Чому так цікавишся мовою, природою?

  • Игорь

    У меня дедушка был украинец, но я его почти не знал. Просто очень понравился язык, что-то древнее в нем, былинное. Красивые стихи на украинском. Сам разговаривать стесняюсь, пока плохо знаю.

    • Богдан Гдаль

      🙂 значить десь гени прокинулися

  • Анна

    Дуже дуже дякую, хочь и живемо в Україні, але так складно знайти гарний український кліпарт)

  • А де то воно тчно є?