В дитинстві в мене була маленька мрія – помалювати гуашними фарбами. Вона здійснилася тільки нещодавно. Я зайшов в канцелярський магазин і побачив на поличці ту саму гуаш дитячу. Результат нижче.

Цілий сюжет, один кадр з якого ви бачите на малюнку, засів у мене в голові. Ця візуальна композиція дуже гріє. В ній є щось сокровенне і я не можу зрозуміти чому.

Мальований кадр, це мамаї, які сидять на високій горі, а вдалині видніється велике місто зі своєю суєтою, буденністю і прогнозованістю. Натомість хлопці на передньому плані явно спостерігають збоку за цим “колесом Сансари”… А перед світанком таки щось хороше станеться. Що саме? І чому? То вже потім!

Ключові слова: відпочинок, гуаш, козаччина, малювання, мамаї, настрій, натхнення, фарби