Рипучий сніг, мов шапка біла, з жагою схоплює відблиски сонця... Знає ж-бо... Дуб йому розповів, що потече вже завтра швидким вихором у води Бористена...

Суєта кружляє в головах рухомих творців кам’яних тенет...
Та чи кожен з них підняв голову на мить,
І почув,
Що свято велике у нелюдськомовних світу цього?
Ярило-життєдайне народилося знову...
Коляда вже крокує світом...

Ключові слова: зима, коляда, новий рік, радість, сонце, творчість, ярило